Про розвиток цього ремесла свідчать археологічні знахідки на території України, які датуються часом нашої ери. Примітивні копальні по видобутку руди знайдені на Донбасі, Поліссі, в інших місцевостях. Спосіб добування руди залишився незмінним до ХVIII ст., і тому його можна детально описати.
Руду добували з болотних руд, яких було багато в долинах річок, особливо на Подніпров’ї, потім її промивали у воді в кошиках з лози, після цього просушували, подрібнювали, випалювали спочатку на повітрі, потім – у сиродутному горні. Залишки таких печей знайдено у багатьох давньоруських поселеннях. Прийоми обробки металу – кування, зварювання, термічна обробка були однаковими або близько подібними на всіх українських землях. На Русі існувало понад 16 ковальських ремесел, асортимент виробів із заліза і сталі теж був надзвичайно широкий. Це зброя, знаряддя праці, ремісничі інструменти, кінська збруя, предмети домашнього вжитку і побуту, прикраси та елементи одягу.
Нині відомі різноманітні технічні прийоми обробки металів, як стародавні, традиційні, так і нові, сучасні:
- карбування,
- інкрустація,
- гравіювання,
- штампування,
- протравлювання,
- гальванопластика.
Ковальський реманент
включав:- ковадло з конусом (дзюбом) з одного і приплюснутою почвою з іншого боку;
- маленьке ковадло;
- молот дворучний;
- молот одноручний;
- молот-пробійник;
- рубило;
- зубило;
- лещата (або щипці);
- ножиці;
- розточка для копит;
- різні ножівки, ключі для нарізання гвинтів тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар